Технологія вирощування томату в умовах захищеного грунту

Новини агрономії, Технологія вирощування овочів

Технологія вирощування томату в умовах захищеного грунту

Новина опублікована: 07.10.2020

Технологія вирощування томату в умовах захищеного грунту

    Технологія вирощування томату в умовах захищеного грунту

Класифікація томату

Томат звичайний (Lycopersicum esculentum Mill.) (підвид культурний ssp. cultum Brezh. (різновид звичайний (var. vulgare)) належить до роду томат (Lycopersicum) родини Пасльонових Solanaceae. Це однолітня трав’яниста рослина ( при сприятливих умовах - багаторічна) з потужною стрижневою кореневою системою, що проникає в ґрунт на глибину до 1,5-2,5 м.

За господарським значенням гібриди томату діляться на три типи: детермінантні, напівдетермінантні й індетермінантні.

ІНДЕТЕРМІНАНТНІ - пагони, що заміщують один одного, можуть нескінченно рости один за одним, рослина за сезон може досягати 12 м. Ці гібриди вирощуються у закритому ґрунті, їх необхідно постійно пасинкувати і підв’язувати до вертикальної опори.

ДЕТЕРМІНАНТНІ - з обмеженим ростом бічних пагонів, розміщенням суцвіть через лист або підряд; вони не мають потреби в пасинкуванні й у вертикальній опорі. Рослини досягають висоти 50-60 см.

НАПІВДЕТЕРМІНАНТНІ - займають проміжне положення, утворюють 2-3 пагони, що заміщують один одного, виростають до 1,5-2 м

Температурні характеристики

Томат дуже теплолюбний. Насіння починають проростати при температурі 10-15°С, але оптимальна температура для проростання 22-25°С. При зниженні температури до 13-15°С у рослин не розкриваються бутони й обпадає зав’язь, а при 10°С ріст рослин припиняється. При 5°С гинуть квітки й плоди. Легкий заморозок (мінус 1-2°С) є згубним для рослин томату.

Підвищена температура також є несприятливою: при температурі вище +32°С пилкові зерна не проростають, уповільнюється процес фотосинтезу, плоди залишаються блідими.


Потреба у світлі

Томат - світлолюбна рослина короткого дня добре розвивається при інтенсивному сонячному освітленні.

При недоліку світла вуглекислота повітря засвоюється повільно, ріст і розвиток рослин уповільнюються. Дуже вимогливими до інтенсивності освітлення є сходи томату і розсада. Інтенсивність освітлення впливає також на порядок закладки китиць і листя томату. Дуже яскраво цей принцип проявляється в томаті напівдетермінантного типу. Так, при недоліку світла між суцвіттями може бути 3-5 листків. При високій освітленості світла може спостерігатися формування двох китиць підряд. Причиною втрати першої китиці може бути низька інтенсивність світла на 10-14 день після посіву. Раннє вершкування напівдетермінантного томату також може бути причиною недоліку освітлення особливо при високому загущенні рослин.

При низькій освітленості рослина томату витягується, стебла стоншуються, листи стають дрібними, суцвіття закладається вище 10-го листка. Критичним рівнем освітленості є рівень 2000-3000 лк при якому витрата пластичних речовин на подих перевищує їхній прихід від фотосинтезу. Для формування генеративних органів, освітленість повинна бути не нижче 4000-6000 лк. Оптимальна освітленість для томату – 20 000 лк і більш.

                                         

Вимоги томату до вологи

Томат добре росте й плодоносить при високій вологості ґрунту (70-80% від НВ) і оптимальній відносній вологості повітря (60-70% для рослин і 70-75% для проростання пилку).

Вимоги до ґрунту й елементів живлення

Томат краще інших овочів переносить вторинне засолення й високу кислотність ґрунту, рн ґрунту = 5,5...6,5 . Винос елементів живлення, у кілограмах на 1 тонну плодів: N-3,2; Р205- 1,1; К20-4,6.

Використовуваний для вирощування томатів ґрунт повинен відповідати певним вимогам: мати високу пористість (65-75%), найменшу вологоємність 45-50%, повітроємність 20-25%, щільність - 0,4-0,6 г/см2. Тому до складу ґрунту вводять органічні компоненти, що мають підвищену пористість й водопроникність, такі як торф, перегній, гній, що перепрів, тирса і т.д.

ГОЛОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ У ЗАХИЩЕНОМУ ГРУНТІ

Вирощування розсади

При вирощуванні томатів використовується розсадний метод. Розсада вирощується в спеціальних розсадних відділеннях і потім виставляється на постійне місце. Робиться це для більш раціонального використання площі теплиць і у зв’язку з тим, що для розсади потрібні особливі умови вирощування. Підходящий розсадник повинен бути абсолютно чистим, продезінфікованим і мати гарне освітлення. Необхідна наявність можливості роздільного регулювання температури й вентиляції. Найбільше зручним методом є відділення частини теплиці за допомогою прозорої плівки. Для підтримки постійного мікроклімату використовують подвійну плівку.

Час вирощування розсади становить 9 тижнів у зимовий період, 6 тижнів у весняний і 5 тижнів у літній період. Дуже важливо виростити здорову, сильну, добре розвинену розсаду до стадії, близької до цвітіння першої китиці.

Посів насіння проводиться в касети або ящики. Можна використовувати кілька видів посівного субстрату. Найчастіше використовується торфо-піщаний компост. Гарні результати можна одержати використовуючи готову торфосуміш із додаванням вермикуліту в співвідношенні 1:1. Присутність вермикуліту в субстраті попередить ущільнення ґрунту після численних поливів. У те ж час його гігроскопічність «згладить» перепади рівня вологості між поливами. Вологість торфосуміші при заповненні касет повинна становити 50-60%. Посів проводиться на глибину 0,5-1 см. Насіння компанії Монсанто (Сємініс) не потребують замочування і попереднього пророщення. Потім субстрат присипають перлітом для збільшення освітленості й одержання якісної розсади. Після посіву касети або ящики поливають теплою водою (20-25°С) і розміщують у камерах пророщення на 3-4 дні з наступним контролем процесу проростання. Температуру підтримують на рівні 22-24°С, а відносну вологість повітря – у межах 80-85%.

                                                  

У перший тиждень ріст і розвиток сходів сильно залежать від температури; якщо вона буде високою, особливо при недостатній освітленості, то розсада витягається й буде слабкою.

Вологість субстрату при цьому повинна становити 75-80%, відносна вологість повітря 60-65%. Крім того необхідна парна вентиляція. Підтримуйте вологість ґрунту поливом розсадних ящиків і касет у міру необхідності. Для поливу використовуйте струмінь, що дуже тонко розпорошується, і уникайте влучення великих крапля на розсаду. Якщо допускати надмірне висихання ґрунту, то на сходах буде залишатися насінна плівка. Температура води для поливу не менш 16-17°С, оптимальна 18-20°С.

З появою сходів включають систему електродосвічування.

Потужність опромінення становить: до пікірування - 400 Вт/м2, тривалість перші 2-3 дні - 24 г/добу, потім - 16 г/добу; після пікірування - 240 Вт/м2, 16 г/добу. Таке зниження електродосвічування необхідно для того, щоб підготувати розсаду до висадження на постійне місце в “дорослу” теплицю, де електродосвічування не застосовують.

Коли рослини вже достатньо великі, щоб їх можна було переміщати, не наносячи їм ушкоджень, зазвичай через

11-12 днів після посіву, розсаду можна пересаджувати, тобто пікірувати. На цій стадії розвитку дві сім’ядолі прямостоячі, і перший справжній листок довжиною приблизно в 5 мм. Уникайте пересадження розсади раннім ранком, оскільки в цей час рослини будуть твердими й тендітними, що може призводити до їх ушкодження. Температура субстрату не повинна бути нижче 18-20°С.

Якщо насіння висівали в ящики, робіть пересадження піднімаючи частину ґрунту з рослиною рукою знизу, розпушуючи ґрунт, і обережно приміщуючи в ґрунтовий кубик. Уникайте витаскування рослини із ґрунту.

При приміщенні рослини в стаканчик притискайте ґрунт у напрямку рослини й переконайтеся, що коріння добре контактує із ґрунтом.

При пікіруванні корінь укорочують на третину, що стимулює утворення мичкуватої кореневої системи.

Розповсюдженим методом є посадка розсади у стаканчики “корінням нагору” (перевертаючи догори дном ґрунтові кубики з розсадою). При такому способі посадки рослина буде коротшою й мати більш прямостоячий габітус. Стебло саджанця буде, до того ж, на більшому відрізку своєї довжини стикатися із ґрунтом, що буде сприяти розвитку більш потужної кореневої системи.

Через 18-20 днів після пікірування проводять розміщення розсади для того, щоб добитися оптимального освітлення. Листя рослини ніколи не повинно перекриватися між собою. Справа в тому, що світло, залежно від кольору конкретної спектральної частини, по-різному впливає на рослини. Промені фіолетової і синьої частини спектра випромінювання гальмують ріст стебел, листових черешків і пластинок, формують компактні рослини й більш товсті листи, що дозволяє краще поглинати й використовувати світло в цілому. Відповідно, у випадку високої щільності розміщення розсади при розміщенні буде спостерігатися перевага верхівкового росту. Розсада може витягнутися і ослабнути. Ці промені стимулюють утворення білків, органосинтез рослин, перехід до цвітіння короткоденних рослин, сповільнюють розвиток рослин довгоденних. Синьо-фіолетова частина спектра світла майже повністю поглинається хлорофілом, що створює умови для максимальної інтенсивності фотосинтезу. Тому потрібне розміщення. Розміщають 20-28 рослин на 1 м2. В залежності від освітленості й розвитку рослини, розсаду необхідно кілька разів “переміщувати”, змінюючи густоту стояння рослин. Остаточна густота стояння повинна становити 16 рослин на 1 м2 (залежно від пори року й маси рослини).

Дуже важливо не допустити проникнення коріння у ґрунт, що знаходиться під кубиками. Зазвичай для цього на ґрунті розстеляють білий поліетилен або двосторонню плівку білою стороною догори.

Зазвичай, після закінчення 25 днів, у кубик устромляють невелику паличку, щоб рослина не падала.

Бажано дотримуватися рекомендованих температур, наведених у Таблиці 1. Температура може несуттєво коливатися залежно від стадії розвитку рослини. Для одержання сильних рослин за один-два тижні до висадження розсади рекомендується понизити температуру. Підтримка температури на рівні 23°С протягом 9 днів призводить до утворення 9 листків під першою китицею. Коли під першою китицею формується менше 9 листків, рослина досягає занадто високого рівня генеративного розвитку для даної стадії (тобто до моменту висадження в ґрунт), що призводить до зниження врожаю.

Якщо в рослини розвиваються занадто товсті стебла, рекомендується трохи понизити нічну температуру. Збільшення різниці нічної і денної температур буде сприяти подовженню міжвузля і витягуванню рослини у висоту. Висока середньодобова температура також буде сприяти подовженню рослин.

У нижчеподаній таблиці узагальнений вплив температури на рослину:

 Збільшення різниці денних і нічних температур  Рослина витягується у висоту. Міжвузля довше
 Зменшення різниці денних і нічних температур  Рослина компактна. Міжвузля коротше
 Висока середньодобова температура  Рослина відтягується у висоту. Міжвузля довше

 Низька середньодобова температура  Рослина компактна. Міжвузля коротше

Ідеальним положенням першої квіткової китиці вважається її розташування між 9-м і 10-м листком. На висоту розташування першої квіткової китиці впливають два фактори: температура й освітленість. Чим більше світла, тим нижче розташована перша китиця. Більш низька температура в перші два тижні вирощування розсади також призводить до більш низького положення першої китиці на рослині.

Посадка

Нормальна розсада перед пересадженням повинна бути збалансованою з точки зору вегетативно- генеративного розвитку й мати наступні загальні характеристиками: під першою квітковою китицею повинно бути 9-10 листків; міжвузля повинно бути правильно розташоване (середня довжина - 5-7 см, у залежності від гібрида); стебло рослини не повинно бути занадто товстим або занадто тонким. 

                                                

Для напівдетермінантних гібридів не слід допускати утворення квітучої китиці на розсаді, що висаджується, а висаджувати тільки лише рослини без квітучих китиць. Якщо немає можливості уникнути цього, то необхідно зробити обрізку перших китиць, інакше може відбутися ухил у бік занадто сильного генеративного розвитку рослини. Теплиця, куди буде висаджена розсада повинна бути готовою, тобто температура ґрунту повинна становити 18-20°С, а сама конструкція продезінфікована й прибрана, ґрунт заряджений стартовими добривами відповідно до результатів ґрунтового аналізу на вміст азоту, фосфору й калію, гребені нарізані, сам ґрунт накритий мульчею або двосторонньої білою плівкою для захисту від бур’янів і поліпшення відбиття світла. Внаслідок здатності білої плівки відбивати світло цей захід буде також сприяти посиленню генеративного розвитку рослини. Часткове укривання ґрунту поліетиленовою плівкою буде позитивно впливати на вологість у теплиці. Якщо ґрунт у теплиці не промерзнув взимку (промерзання ґрунту взимку - найдешевший і ефективний спосіб боротьби зі шкідниками й хворобами), то слід забезпечити більш ретельну дезінфекцію й систему захисту.

Висаджують розсаду на постійне місце вертикально, уникаючи засипання стебла. Існує декілька способів розміщення рослин томату в теплицях. Найбільш розповсюджений для індетермінантних гібридів - дворядковий: (90-100)+(60-70)х(50-55) см, тобто відстань між рядами рослин 60-70 см, між доріжками 90-100 см. Густота стояння для ранньостиглих гібридів 2,4 рослин/м2, для основних посадок - 2,5 рослин/м2, розсаду висаджують шаховому порядку. Напівдетермінантні гібриди розміщують з більшим загущенням - 2.6-3 р/м2 (при вирощуванні в 1 стебло).

Технологічні операції по догляду за рослинами

Після посадки проводять полив (2-3 л/ м2).Температурний режим коректують залежно від рівня освітлення. У похмурі дні в теплиці необхідно підтримувати температуру повітря на рівні 20°С вдень і 17°С - уночі, у сонячні дні - 22°С і 18°С відповідно. Через 2-3 дні рослини підв’язують до вертикально натягнутого шпагату й повторюють цю операцію раз на тиждень.

Формування рослин

Відразу після підв’язування починають формувати рослини. Формують індетермінантні сорти в одне стебло.

У цьому випадку виходить більш збалансована рослина з високою якістю плодів. Для цього 2 рази на тиждень проводять пасинкування - видалення пасинків, коли вони досягають 2-5 см довжиною (не більше 5-7 см) у довжину. Пасинкування звичайне проводять зранку, пасинки видаляють до основи.

Зазвичай напівдетермінантні томати формують або у два стебла або методом періодичного перевершинювання відхиляючи вісь рослини через кожні 2-3 суцвіття, а в якості пагону продовження використовують самий потужний - пасинок під китицею. Вершину старого пагону прищипують після утворення на ньому 1-2 китиць.

Над останнім суцвіттям залишають 1-2 листки. Такий метод дозволяє сформувати 14-16 китиць на рослині.

Напівдетермінантні гібриди томату для концентрованого формування раннього врожаю можна формувати « в 2 стебла». При цьому способі густота стояння 2-2.2 росл/ м2. Другий пагін одержують за рахунок пасинка під першим суцвіттям. Для цього рекомендується залишити 1 бічний пагін заміщення біля головного стебла й підв’язати рослину біля зав’язування бічного пагону під першою китицею. Наступні 3-4 китиці необхідно сформувати на центральному пагоні. На бічному пагоні рекомендується сформувати 3 китиці, після чого зробити прищеплення.

Залежно від загального стану рослини, нові пагони будуть розвиватися після того, як знизиться плодове навантаження - коли у рослини з’явиться додаткова енергія для розвитку нових пагонів. Важливо забезпечувати

безперервність цього процесу відновлення, причому своєчасна підгодівля добривами сприяє нормальному протіканню даного процесу. В іншому випадку плоди на нових пагонах не будуть набувати належного кольору, і буде важко збирати їх разом із плодоніжкою (чашечкою).

Два способи формування напівдетермінантних рослин томату

                                               

Мета формування рослини – у регулюванні вегетативного росту залежно від фази розвитку й одержанні максимально можливої кількості плодів.

Збалансований розвиток рослин

Постійно приділяйте пильну увагу верхівкам рослин томату. Верхівки рослин повинні бути відповідної товщини й форми й вони повинні мати дещо пурпурний (ліловий) колір. Це буде вказувати на наявність достатньої енергії росту. На початку дня рослини повинні бути сильними (здоровими), а листи - прямостоячими (не пониклими).

До кінця дня листи повинні бути скрученими, що вказує на те, що в рослині цілий день активно протікали процеси життєдіяльності. Незначне підвищення температури в другій половині дня поліпшує транспірацію й стимулює ростові процеси у рослині.

Щоб закласти основу збалансованої продуктивності спочатку необхідно отримати потужну рослину. Загалом можна сказати, що рослина томату має по 15 листків і по 7-8 китиць із плодами на рослину. Утворення однієї нової китиці на тиждень вважається нормальною періодичністю. Рослина томату з правильним розвитком повинна мати по три листки між китицями (для напівдетермінантних гібридів 1-3 листки). Рослина є сильно навантаженою, коли на ній цвіте 8-11-а китиця.

На цій стадії уникайте посилення генеративного розвитку рослин.

Ознаки, що свідчать про надмірний вегетативний розвиток:

При посиленому вегетативному розвитку рослини можуть спостерігатися наступні особливості:

1.             Відносно невелика кількість плодів на рослині.

2.             Низька маса плода, враховуючи особливості даного сорту.

3.             Верхівка рослини занадто велика. Листки скручені кільцем, жилки надмірно товсті. Верхня квіткова                      китиця розташована занадто низько й над китицею занадто багато листя. Зазвичай над верхньою                      китицею розташовані три листки, що становить приблизно 15 см.

4.             Квіткові китиці занадто довгі й неоднорідні за формою.

5.             На рослинах не формуються плоди правильної форми, можуть зустрічатися дуже великі плоди.

6.             Погане зав’язування плодів.

7.             На верхівці китиці можуть утворюватися листки або бічні пагони.

8.             Стебла більш густо опушені.

Ознаки, що свідчать про надмірний генеративний розвиток:

При посиленому генеративному розвитку рослини можуть спостерігатися наступні особливості:

1.             Відносно велика кількість плодів на рослині.

2.             Висока маса плода, враховуючи особливості даного сорту.

3.             Верхівка рослини занадто тонка й маленька. Положення верхньої квіткової китиці дуже високе:                            верхівка рослини розташована менше ніж у 15 см над верхньою квітковою китицею.

4.             Зав’язування плодів протікає легко.

Якщо рослина розвивається незбалансовано, необхідно вжити коригувальних заходів. Завжди вносьте незначні виправлення й поступові зміни. Реакція рослини буде помітна через декілька днів.

Видалення бічних пагонів (пасинкування)

Необхідно видаляти бічні пагони, а верхівки рослин слід обвивати навколо напрямних ниток раз на тиждень. Не повертайте верхівку навколо нитки, коли вона ще відносно мала.

Заходи, що коригують розвиток рослини в напрямку генеративного росту й викликають посилене плодоношення

Заходи, що коригують розвиток рослини в напрямку вегетативного росту й викликають посилений ріст рослини

Збільшення показників середньодобової температури

Зниження показників середньодобової температури

Збільшення різниці між денною та нічною температурою

Скорочення різниці між денною та нічною температурою

Збільшення вентиляції, зменшення відносної вологості

Зменшення вентиляції, збільшення відносної вологості

Рідший полив більшими дозами. Загальне збільшення кількості поливної води

Частіший полив меншими дозами

Раніше закінчувати полив

Пізніше закінчувати полив

Видалення більше З листків на тиждень з однієї рослини

Видалення менше З листків на тиждень з однієї рослини

Формування більшої кількості плодів на рослині

Обрізка квіток у китиці, скорочення кількості плодів

Вищий рівень ЕС поливної води

Нижчий рівень ЕС поливної води


Обов’язково повертайте верхівку саме за годинниковою стрілкою, щоб уникнути “вдавлювання” рослин, коли верхівки рослин будуть повертатися за сонцем.

При пасинкуванні переконайтеся, що бічний пагін видалений повністю, щоб уникнути ризику зараження сірою гниллю.

Не допускайте переростання пасинків, оскільки рослина марно витрачає занадто багато поживних речовин.

Більше того, при видаленні великого пасинку утворюється велика рана, яка може бути місцем проникнення грибних захворювань.

Видалення листя

На ранніх стадіях вирощування старе й ушкоджене листя в нижній частині рослини слід видаляти для поліпшення циркуляції повітря й зниження ризику зараження рослин сірою гниллю. Нормальною частотою видалення листя вважається зривання 2-3 листків на тиждень.

Можна керуватися наступним принципом: при збиранні врожаю з першої китиці листки повинні бути видалені до другої китиці. При такому підході китиці будуть добре видні й не будуть затінені. Взагалі, на рослині завжди повинно бути мінімум 15 листків для забезпечення парної асиміляції поживних речовин і росту.

Найкраще видаляти листя раннім ранком, коли тургор гарний і листки легко відриваються. Ще однією перевагою видалення листя у ранковий час є те, що у рани, яка утворилася, протягом дня буде достатньо часу, щоб висохнути, що дозволить уникнути грибної інфекції.

Для максимального зменшення розміру рани листя слід видаляти рухом догори. Коли листки відриваються із труднощами, слід користуватися ножем. При користуванні ножем, щоб уникнути вірусної інфекції, не забувайте дезінфікувати ніж.

Згодом іноді необхідне видалення більшої кількості листків (для стимуляції генеративного розвитку), але й у цьому випадку потрібно зробити все для того, щоб зберегти максимальну кількість здоровіших листків і залишити не менше 1,5 м верхньої частини стебла покритою листям.

Не залишайте зрізані листки й бічні пагони у теплиці. Їх треба зібрати й видалити з теплиці. Рослинні залишки, що залишаються на ґрунті, можуть стати джерелом інфекції, особливо грибних захворювань.

Збагачення С02

Концентрація С02 у навколишній атмосфері звичайно становить приблизно 340 частин на мільйон. Під час відсутності вентиляції нормальна концентрація двоокису вуглецю в теплиці буде знижуватися внаслідок поглинання її рослинами крізь устячка. С02 також виді ляється органічним матеріалом ґрунту, але у недостатніх для рослини кількостях. Занадто низька концентрація С02 у теплиці буде призводити  до переривчастого росту.

Посилення  вентиляції дозволить підвищити концентрацію С02. Найбільша потреба в С02 спостерігається під час високої сонячної радіації. По можливості, проводьте вентиляцію щодня; крім збільшення концентрації С02 знижується відносна вологість повітря.

Відчинення фрамуг з підвітряної сторони забезпечить достатню вентиляцію для поповнення С02 у теплиці.

Запилення томату

З моменту зав’язування плодів до збирання врожаю у весняний час проходить 55-60 днів. Оптимальними умовами для процесу запилення є температура 25°С и вологість 65-75%. Томат - самопильна культура, однак в умовах закритого простору, через відсутність руху повітря в теплиці, запилення не відбувається належним чином. Запилення можна проводити такими способами:

·          з використанням джмелів;

·          за допомогою вібрації;

·          з використанням гормонів;

Найбільш ефективним способом запилення є використання джмелів.

                                                  

При використанні методу вібрації для вивільнення пилку необхідно струснути рослини ударами по шпалерному дротові. Віброзапилення зазвичай проводять 2-3 рази на тиждень, як правило, вранці, після збирання врожаю.

Гормонами слід користуватися тільки в тих випадках, коли умови в теплиці не дуже сприятливі для вивільнення пилку. Не змочуйте рясно всю квіткову китицю розчином і не допускайте потрапляння розчину на листя. Найкраще для цієї мети використовувати невеликий ручний обприскувач і під час нанесення розчину, долонею відгороджувати китицю від листків.

Обрізка квіток у китицях (проріджування)

Зазвичай обрізка квіток необхідна для підтримки балансу розвитку рослин. Плоди, що залишилися, будуть крупнішими та одноріднішими, екстра якості. У більшості випадків застосовується наступне правило: У першій і другій китицях після обрізки повинно залишитися по 4-5 плодів (квіток), а в інших китицях необхідно залишати по 5-6 плодів.

На розвиток квіток рослина витрачає значну енергію, тому видалення зайвих квіток слід робити тоді, коли квіткова китиця ще мала й плоди не досягли повного розвитку. Це - процедура, яка потребує високої точності, і вона повинна виконуватися відданим своїй роботі персоналом.

Перша квітка в китиці може розвитися у плід великих розмірів. Такі квітки слід видаляти. Коли з’являються “королівські” плоди, рослини проявляють посилений вегетативний розвиток. Це порушення може також бути результатом різкого спаду температури на стадії вирощування розсади. Завжди видаляйте погано запилені квітки.

Контроль над вологістю повітря

Для контролю температури й вологості повітря рекомендується діяти, керуючись одним із двох або обома вказаними нижче порадами: не забувайте відчиняти вікна теплиці для вентиляції вдень і, за необхідності, уночі. При вентилюванні завжди відкривайте вікна на стороні, протилежній напрямку вітру, тому що виникаючий при цьому “ефект витяжної труби” буде забезпечувати гарну вентиляцію теплиць.

Температура та вологість повітря й ґрунту - це найважливіші показники. За ними необхідний постійний контроль, оскільки будь-яке відхилення від критичних показників призводить до розвитку хвороб (кореневі гнилі, грибкові захворювання тощо) і порушення фізіології рослин (розтріскування плодів і стебел, верхівкова гниль тощо).

Полив

Регулярний полив рослин починається відразу після висадки. Для підтримки водного режиму рослини необхідно поливати часто й невеликими дозами.

Для рівномірного розподілу води найкраще використовувати метод крапельного зрошування. Полив проводять з урахуванням випаровування, сонячної радіації, структури ґрунту, потужності культури, вентиляції і т.п.Сам городник повинен ухвалювати правильне рішення щодо строків, норми поливу та добрив. Для поливу завжди використовуйте воду з температурою вище 15-16°С.

                                                        

Під час поливу рослин рівень вмісту поживних речовин у ґрунті, особливо азоту, буде швидко знижуватися, тому полив рекомендується поєднувати з фертигацією, враховуючи при цьому результати аналізу ґрунту.

Коефіцієнт водоспоживання у зимово-весняної культури томата становить 45-50 л/кг плодів.

Ґрунт повинен бути постійно вологим, але не мокрим. При постійному надлишковому поливі ґрунт закисає, а дефіцит кисню призводить до відмирання коріння. При недостатньому поливі квітки можуть обсипатися, плоди дрібнішають. При нерегулярному поливі часто спостерігається розтріскування плодів, особливо у фазі дозрівання.

Вологість ґрунту в різні періоди є наступною:

·          висаджування розсади - початок плодоутворення - 65-75% НВ,

·          початок плодоутворення - перший збір - 70-80% НВ,

·          перший збір - кінець вегетації - 80-85% НВ.

Вимоги до якості води для поливу:

·          відсутність кислот і різноманітних шкідливих домішок;

·          загальний вміст солей не більше 1000... 1200 мг/л;

·          реакція середовища наближена до нейтральної (рН = 6...8);

·          насиченість киснем.

 

Рекомендується поливати маленькими дозами у критичний період денного водоспоживання, який припадає на полудневий час.

Також важливо дотримуватися рівня ЕС поливної води, оптимальні значення якого знаходяться в межах 0,4-0,7 мС/см (mS/cm) при 25°С. Найчастіше якість води не відповідає вимогам і ЕС поливної води. У реальності показники електропровідності відрізняються від оптимальних в 2-3 рази, а при додаванні добрив у розчин збільшуються, що, у свою чергу, призводить до різкого підвищення концентрації ґрунтового розчину, у результаті чого рослина не може використовувати воду та поживні речовини. Дуже важливо провести аналіз води і встановити не тільки рівень ЕС, але й сольовий склад. Якщо високий рівень ЕС обумовлений вмістом солей Са, Мg, НС03, те це не є істотною проблемою, оскільки можна понизити ЕС за допомогою кислот (азотної або ортофосфорної) або кислих мінеральних добрив. Рекомендується використовувати тільки чисті, безбаластні мінеральні добрива з мікроелементами у хелатній формі. Якщо високий рівень ЕС обумовлений іонами Na і СІ то використання такої води призведе до засолення ґрунту та непридатності для вирощування.

*Електропровідність (ЕС) - це здатність водного розчину проводити електричний струм, при цьому кількість струму, що проходить крізь розчин, перебуває у прямій залежності від числа іонів. Тому по електропровідності поживного розчину можна судити про його концентрацію.

Живлення томата

Рослина томата є досить вимогливою до умов мінерального живлення. На початкових стадіях розвитку споживання елементів є невеликим. Зазвичай в цей час вистачає тієї кількості добрив, яка внесена восени перед обробітком ґрунту. Коренева система томата відрізняється дуже слабкою здатністю до засвоєння фосфору у початковий період вегетації, особливо при низьких температурах ґрунту. Застосування азоту в надлишкових кількостях у цей період призводить до сильного облиствлення рослин і відхилення балансу у вегетативний бік. У той же час основний пік споживання припадає на період інтенсивного плодоношення, коли дія основних добрив закінчилася. У цей період необхідно застосовувати комплексні водорозчинні добрива. Нижче наведене співвідношення речовин для підживлення рослин томата.

Після висадки розсади: двічі мінеральними добривами, які містять велику кількість фосфору (наприклад, N:Р:К- 1:5:1, ЕС - 2,2-2,4 мСм/см, рН-6,0-6,5).

Подальший ріст (N:Р:К - 1:0,8:1, ЕС - 2,2 мСм/см, рН - 6,0-6,5).

Під час цвітіння 5- 6-ої китиці: 2-3 рази (N:Р:К - 1:5:1, ЕС – 2.4 - 2,5 мСм/см, рН -6,0-6,5).

Перед дозріванням плодів (N:Р:К- 1:0,5:1,7, ЕС -2,4-2,5 мСм/см, рН - 6,0-6,5, кожні 7-10 днів з кальцієвою селітрою 0,15%);

Під час дозрівання (N:Р:К - 1:0,5:2,1, ЕС - 2,6 мСм/см, рН - 6,0-6,5, за необхідності кальцієва селітра 0,15%).

Застосування поживних розчинів з надмірно високим значенням ЕС призводить до зниження врожайності, однак позитивно позначається на якості плодів: поліпшується їх смак і колір.

Підбір концентрації елементів живлення повинен здійснюватися дуже ретельно, тому що томат різко реагує на дефіцит будь-якого елементу. Поява нижчеописаних симптомів свідчить про нестачу поживних речовин, однак для визначення потреби рослини в поживних речовинах необхідно провести аналіз вмісту поживних речовин у ґрунті та у листі рослини.

Азот (N) -Листки,що з’явилися раніше стають хлоротичними й зрештою передчасно старіють, тоді як молоді листки набувають жовтувато-зеленого кольору. Рослини можуть відставати у рості.

Фосфор (Р) - Листя набуває тьмяно-зеленого кольору та уповільнюється у рості. Нижня сторона листків згодом набуває червоно-фіолетового кольору. Старіші листки уражуються першими .передчасне старіння листя проходить за умови значного дефіциту фосфору.

Калій (К) - На листі симптоми хвороби проявляються у вигляді опіку країв листків. На старіших листках може виникати хлороз міжжилкових тканин, у той час як самі жилки залишаються зеленими. Симптоми починають проявлятися на старіших листках і, по мірі посилення хвороби, поширюються на молодші. Калійна недостатність може призводити до таких порушень як набряклість плодів, внутрішнє побуріння плодів і хвороби, що проявляються в порушенні процесу дозрівання плодів.

Кальцій (Са) - На листках, розташованих на верхівці пагону, виникає хлороз міжжилкових тканин і некроз країв листків. Точка росту (верхівка пагона) згодом відмирає. На плодах може утворюватися верхівкова гниль.

Магній (Мg) - На листі утворюється хлороз міжжилкових тканин, який спочатку з’являється на більш старих листках, а потім поширюється на молодші. Середня жилка листка залишається зеленою, тоді як міжжилкові тканини некротизуються.

Сірка (S) - Старіше листя набуває світло-зеленого кольору, а стебла й черешки листків можуть ставати ліловими й веретеноподібними.

Бор (В) - Старіше листя жовтіє і стає ламким, а точка росту некротизується та відмирає. Краї старіших листків і кінчики листків некротизуються. Плоди також можуть уражуватися ,на них можуть з’являтися розкидані по поверхні коркоподібні ділянки.

Мідь (Сu) - Спочатку молодше листя в’яне, потім воно може набувати блакитно-зеленого кольору і скручуватися догори. Сильно уражені рослини відстають у рості й мають хлоротичний вигляд.

Залізо (Fe) - На молодшому листі виникає хлороз міжжилкових тканин, за яким іде загальне пожовтіння листя. Середня жилка листка звичайно залишається зеленою.

Марганець (Мn) - На молодшому листі виникає хлороз міжжилкових тканин, за яким іде некроз тканин листя.

При цьому середня жилка листка залишається зеленою.

Молібден (Mo) - На старішому листі спостерігаються пожовтіння й некроз країв листків, який згодом поширюється на молодші листки. Цей вид нестачі поживних речовин рідко зустрічається на рослинах томата.

Цинк (Zn) - Листки потовщуються і скручуються донизу. Черешки листків можуть скручуватися. На старішому листі спостерігається помаранчево-коричневий хлороз.

Різноманітні види дефіциту поживних речовин частіше усього спостерігаються на кислих або лужних ґрунтах внаслідок зв’язування поживних елементів при більш низьких і більш високих рівнях ph. Надлишкове або незбалансоване внесення добрив також може призводити до того, що деякі поживні речовини будуть утримуватися в ґрунті в менш доступній для рослин формі. Низькі температури, ущільненість або надлишкова вологість ґрунту можуть також негативно позначитися на доступності поживних речовин для рослин.

Збирання врожаю

Рекомендується проводити збір плодів 3-4 рази на тиждень.Слід робити це зранку, оскільки в цей час плоди мають найбільшу масу й найкращу якість. При збиранні врожаю томатів, призначених для транспортування на далекі відстані, плоди можна зривати помаранчевими або бурими. Для місцевого ринку, а також при збиранні навесні або восени плоди слід збирати на стадії насиченішого червоного кольору ніж у літній період.

При зборі плодів у фазі повної стиглості знижується загальний врожай, оскільки рослина витрачає частину пластичних речовин на визрівання насіння у плодах.

Оптимальна температура зберігання плодів коливається від 12 до 13°С.

Завершення догляду за культурою

При наближенні завершальної стадії культури прийнято видаляти з рослини точку росту (верхівку пагону) на 2 листки вище самої верхньої квіткової китиці. Верхівку видаляють, щонайменше, за 7 тижнів до очікуваної дати видалення культури з теплиці. Завжди залишайте один пагін на верхівці рослини для стимуляції сокоруху. Якщо цей пагін є досить великим його слід видалити за винятком двох листків. Над самою верхньою китицею завжди повинні залишатися два листки та один бічний пагін.

Після того як будуть зняті останні плоди, приберіть рослинні рештки з теплиці. Приміщення теплиці слід також ретельно прибрати, ґрунт продезінфікувати, після чого можна готувати теплицю для вирощування наступної культури

Читайте інші наші новини

Професійна безкоштовна консультація.

Нашим фахівцям можна довіряти!

Підпишіться на розсилку , щоб першим отримувати
цікаві пропозиції, новини та знижки:

підписано

Замовити дзвінок