Технологія вирощування огірка в умовах захищеного грунту

Біологічні особливості огірка

Огірок (Cucumis sativus L.)- однорічна овочева культура, представник сімейства гарбузових. Рослина має довге, ліаноподібне стебло, що в’ється.

Стебло в окремих сортів і гібридів при деяких технологіях вирощування може досягати 6 метрів і більше.

У поперечному розрізі стебло ребристе, має тверді волоски. На стеблі є вусики, за допомогою яких він може чіплятися за будь-яку опору. На головному стеблі в пазухах листків утворюються пагони першого порядку, від них відходять пагони другого і наступних порядків. У сучасних гібридів часто замість бічних пагонів утворюються короткі букетні гілочки з пучком зав’язі. Корінь потужний, сильно розгалуджений; основна маса коріння розташовується в ґрунті в шарі 20-40 см.

Листя велике, зелене або темно-зелене. Форма листків п’ятикутна з округленням. Листки, як і стебло, опушені твердими волосками. Квітки, яку всіх гарбузових, роздільностатеві, хоча рослина є однодомною, тобто на рослині одночасно є і чоловічі, і жіночі квітки.

У партенокарпічних гібридів чоловічі квітки відсутні, а зав’язь формується з жіночих квіток без запилення. Чоловічі квітки зібрані в суцвіття по 5-7 штук у пазусі листка. Жіночі квітки - одиночні або пучками по 2-4 штуки, іноді більше. Огірок починає цвісти через 30-40 днів після сходів, пізні сорти - через 40-50 днів. До збирання зеленцю можна приступати через 7-12 днів після цвітіння.

Плід - неправильна ягода. Зеленці різних сортів і гібридів огірка відрізняються за ступенем опушення (сильно-,слабоопушені, без опушення), а також за величиною горбків (велико- і мілкогорбкуваті). Колір опушення - від білого до чорного. У поперечнику плід варіює від круглої до трикутної форми. Колір зеленців, залежно від гібрида, може змінюватися - від світло-зеленого до темно-зеленого.

Залежно від призначення, огірок збирають на різних стадіях розвитку. Для засолювання й маринування використовують дрібні плоди - пікулі (3-5 см), і середні - корнішони (до 9 см). Для споживання у свіжому вигляді придатні більш великі плоди, розмір яких становить 10-15 см.

Технологія вирощування огірка багато в чому залежить від специфічних якостей гібрида й безпосередніх умов вирощування. Важко уявити єдине зведення правил, узагальнене для різних гібридів. Рекомендується підбирати технологію під конкретний гібрид і певні кліматичні умови, а також технічні можливості господарства. 

                                                   

Відношення огірка до температури

Як і всі гарбузові, огірок - дуже теплолюбива культура. Насіння починає проростати при температурі 12—13°С, але оптимальна температура проростання 25-30°С.

Найбільш сприятлива температура для росту і розвитку до плодоносіння становить 24-28°С у сонячний день, 18-22°С - у похмурий; уночі температуру бажано підтримувати на рівні не нижче 12°С. При плодоношенні оптимальна температура трохи вище: 24-30°С вдень і вище 16°С -вночі. Тривала висока денна температура понад 30°С несприятливо впливає на розвиток плодів. При підтримуванні нічної температури вище 18°С досягається найкращий ріст і розвиток культури та прискорюється настання періоду плодоношення.

Денна температура нижче 10°С, у залежності від тривалості, веде до ушкодження генеративних органів (опадання зав’язі, скривлення плодів). Температура 3°С протягом 3-4 днів призводить до загибелі рослин.

Відношення огірка до світла

Огірок - світлолюбна рослина. Сучасні гібриди фотонейтральні, але при вирощуванні огірка в умовах короткого дня (10-12 г. на добу) прискорюється розвиток рослини і формування зав’язей. Збільшення світлового дня до 16 г. на добу стимулює початок плодоношення, але знижує загальну врожайність. Тому умови вирощування розсади огірка при тривалості дня 10-12 г. на добу й освітленості в межах 6-7 тис. лк (люкс) можна вважати оптимальними. Якщо говорити про вимоги культури до освітленості, то мінімально необхідна інтенсивність освітлення для вегетативного росту огірка становить 6 тис. лк. Оптимальне ж значення освітленості для розвитку і плодоношення знаходиться в межах 10-15 тис. лк., залежно від потужності листового апарата у відповідній фазі розвитку. Подальше збільшення інтенсивності освітлення доцільно до 40 тис. л.к. Вище цієї межі динаміка збільшення врожайності припиняється.

У захищеному ґрунті для збільшення врожайності застосовують досвічування та проводять регулювання густоти стояння рослин до оптимальної. У залежності від способу формування рослини і строків посадки, густота стояння може становити 2,0-3,5 рослини на 1м². Також для регулювання світлового режиму в теплиці проводять мульчування ґрунту світловідбиваючими матеріалами (біла плівка, світла тирса, солома). Бетонні доріжки (якщо є) і каркас теплиці необхідно пофарбувати в білий колір.

У період інтенсивного росту листового апарата, особливо на верхніх ярусах рослини, потрібно проводити освітлююче санітарне прочищення листя.

Відношення огірка до вологи

Огірок вимогливий до вологості ґрунту і відносної вологості повітря. Оптимальна відносна вологість повітря повинна становити 80-90%. Вологість ґрунту у період наростання листового апарата рекомендується підтримувати на рівні 70-80% НВ, а в період цвітіння - 55-60% НВ (за таких умов успішніше проходить процес запліднення). Нестача вологи припиняє ріст рослин, сприяє появі гіркоти в плодах.
Гіркота в плодах відчувається через кукурбітацини, які накопичуються при високій температурі та нестачі вологи, а також при тривалих низьких температурах. При цьому необхідно відзначити, що всі партенокарпічні гібриди компанії Монсанто генетично не мають гіркоти.


Згубним для культури є також перезволоження ґрунту, що призводить до загибелі кореневої системи. Рослини огірка дуже чутливі навіть до короткочасного затоплення.

Відношення огірка до ґрунту та елементів живлення

Найкращими для огірка є легкі за механічним складом, родючі, з високим змістом гумусу ґрунти. Огірок дуже вимогливий до реакції ґрунтового розчину та не переносить засолення. Оптимальним вважається рН на рівні 6,4-7. При більш низьких показниках у рослин з’являються ознаки нестачі магнію.

Винос елементів живлення в огірка порівняно невеликий.

На одну тонну плодів він виносить: N - З, Р₂0₅ - 1,2, К₂0 -3,2 кг. Для нормального росту і розвитку рослин огірка рекомендується вносити азот, фосфор і калій у наступному співвідношенні: 160:200:400 мг на 1 кг сухого ґрунту. Таким чином, на одну частину рухливого азоту в ґрунті припадає 1,5-2 частини калію, 0,8-1 частина рухливого фосфору, 1 частина кальцію та 0,2-0,3 частини магнію. Поглинальна здатність ґрунту зменшується в процесі розкладання органічної речовини, при цьому вмісту ньому рухливих форм добрива збільшується. Внаслідок цього, концентрація ґрунтового розчину підвищується.

Поливна вода з високим рівнем ЕС також здатна суттєво підвищити засоленість ґрунту. Необхідно щомісяця контролювати концентрацію солей у ґрунті. На підставі отриманих показників слід робити коригування рН і вмісту елементів живлення. Останнім часом найбільш рекомендований спосіб внесення добрива - за допомогою системи крапельного зрошування (фертигація).

ЕС (електропровідність) - це математична оцінка здатності розчину проводити електричний струм. Вона залежить, в основному, від ступеня мінералізації досліджуваного розчину і його температури.

Важливою особливістю огірка є те, що він дуже швидко формує надземну масу і тому швидко поглинає поживні речовини. При цьому у ґрунті необхідна постійна їхня наявність, особливо якщо враховувати, що основна частина кореневої системи розташована в орному шарі. З іншого боку, огірок не переносить високу концентрацію ґрунтового розчину. Внесення добрив частинами і фертигація дозволяють грамотно та рівномірно розподілити необхідну кількість добрив враховуючи фази розвитку рослини.

Гібриди огірка компанії Монсанто, рекомендовані для виробництва в теплицях, є партенокарпіками (або партенокарпічними). Ця особливість дозволяє отримувати високий врожай тепличного огірка з відмінними товарними якостями без запилення комахами. Останнім часом спостерігається чітка тенденція до збільшення площ теплиць під партенокарпічними гібридами огірка, оскільки вони мають низку переваг перед бджолозапильними гібридами, головними з яких є відсутність необхідності використання бджіл для запилення, висока здатніть зав’язувати плоди при нестачі світла і знижених температурах, висока віддача раннього врожаю, полегшення догляду за рослинами, що значно підвищує рентабельність виробництва.

Вирощування розсади. Для вирощування суперранньої продукції можна використовувати контейнери, торфоперегнійні горщики ємністю не менше 0,5 л, а також касети із гніздами розміром 10 х 10 см, або 8 х 8 см. Для наповнення горщиків зазвичай використовують суміш із трьох частин землі та однієї частини перегною, або із трьох частин торфу і однієї частини перегною. Також слід зазначити, що останнім часом усе більше фермерів використовують вже готові субстрати. Ці субстрати мають цілу низку переваг: висока якість, однорідність, фітосанітарна чистота, відсутність здатного до проростання насіння бур’янів, близький до нейтрального рівень рН, наявність стартових добрив тощо. Насіння огірка висівають на глибину 1-1,5 см по 1 шт. у кожний горщик.

Оптимальна температура повітря й ґрунту в період проростання насіння 27-28°С. Після появи сходів температуру повітря протягом 4-5 діб знижують удень до 15-18°С, уночі до - 12-14°С. Цей прийом запобігає витягуванню розсади. Під час вирощування розсади проводять підживлення рослин. Розсада готова до висаджування у фазі 3-4 справжніх листків.

Для того щоб встановити необхідну температуру повітря і ґрунту, теплицю накривають плівкою за 10-15 днів до висадки розсади та завчасно обігрівають. Розсаду короткоплідних гібридів огірка висаджують у весняні теплиці, коли ґрунт на глибині 10 см прогрітий до 14°С. У березні-квітні рослини огірка висаджують у теплицях за схемою: 90+60 х 45-60 см, тобто по 2-2,7 рослини на 1 м². Чим раніше висаджують розсаду, тим менше рослин розміщають на 1 м². При посадці ґрунтом засипають тільки горщик, слідкуючи за тим, щоб не заглиблювати стебло. Рекомендується внесення в лунку невеликої кількості стартових добрив, що містять фосфор, залізо і цинк, що призведе до посилення росту кореневої системи. Крім того, бажане додавання в лунки біопрепаратів для пригнічення ґрунтових патогенів.

Дуже ефективним є застосування крапельного зрошування у комбінації з використанням мульчі. Для цього на підготовлені гряди укладаються лінії крапельного зрошування та накриваються мульчуючою плівкою, краї якої присипаються землею або пришпилюються до землі.

При посадці в плівці в потрібних місцях роблять отвір, у який висаджують розсаду. Через 2-3 дні після висадження рослини обов’язково підв’язують до шпалер на висоту 1,8-2 м.

Догляд за рослинами. Головними складовими догляду є полив, удобрення, створення мікроклімату, формування рослин і боротьба зі шкідниками та хворобами.

Оптимальний рівень передполивної вологості на стадії вегетативного розвитку - 80%, на стадії плодоутворення -90% НВ у ґрунтовому горизонті глибиною до 40 см.

Полив огірків бажано проводити щодня невеликими дозами. Такого режиму поливу можна досягти, використовуючи крапельне зрошування. До початку цвітіння рослини поливають помірно - 2-3 л/м², теплою водою (24-26°С). Періодичність поливу огірка у закритому ґрунті залежить від умов освітлення, тобто чим більше сонячної енергії надходить на рослину, тем інтенсивнішими є транспірація і фотосинтез, і тем більше води потрібно рослині, і частота поливів відповідно збільшується.

По мірі росту вегетативної маси, аж до початку плодоношення, норму поливу поступово збільшують.
Під час цвітіння і плодоношення норму поливу збільшують, доводячи під час плодоношення до 6-7 л/м² (з урахуванням коефіцієнта випаровування). Рослини огірка рекомендується поливати не чистою водою, оскільки поживні елементи (особливо азот) швидко вимиваються в нижні горизонти, і рослини відчувають дефіцит, а водою з розчиненими в ній мінеральними добривами з мікроелементами в хелатній формі.

Крапельне зрошування на даний момент є найбільш прогресивним способом поливу. При цьому досягається найбільш рівномірний розподіл вологи для культурних рослин. Вода доставляється безпосередньо до кореневої системи. Разом з поливом є можливість проводити підживлення рослин мінеральними добривами з точним регулюванням доз споживання, що дозволяє регулювати ріст і стан рослин, заощаджує кошти на придбання таких добрив. Також можна проводити боротьбу із ґрунтовими шкідниками. Недоліком цього способу поливу є відносно висока ціна устаткування. Тому технологія вирощування повинна бути відпрацьована і виконана у повному обсязі, щоб одержати максимальний врожай та окупити витрати.

На крапельному зрошуванні огірок поливають і підгодовують регулярно протягом усього періоду вегетації з урахуванням фази розвитку культури і умов навколишнього середовища. Для одержання максимального врожаю полив поєднують з фертигацією.

Для правильного вибору системи добрив у теплиці, відведеній під огірок, необхідно відібрати проби ґрунту для проведення агрохімічного аналізу на вміст поживних речовин і рН. На підставі даних ґрунтового аналізу проводиться точний розрахунок доз мінеральних добрив.

Наприклад, за умови середнього вмісту поживних елементів у ґрунті та запланованій врожайності 15 кг/м² (150 т/га) рекомендовані норми добрив при використанні крапельного зрошування будуть такими: N:Р:К-390:525:473 кг по д.в.


У період плодоношення вологість повітря повинна бути 75-85%, температура повітря в сонячну погоду - 24-26°С, похмуру - 22-24°С, уночі - 18-20°С, ґрунту - 22-24°С.

При нерівномірному плодоношенні нічну температуру необхідно знизити до 15-16°С, що дозволить відновити кореневу систему. Одержання високого врожаю якісної
продукції зеленців у тепличних умовах можливо тільки при чіткому дотриманні температурного режиму повітря іґрунту, а також вологості повітря. Рекомендації з регулювання основних показників мікроклімату в теплицях зазначені у таблиці 1.

                   Таблиця 1. Показники мікроклімату в теплицях при вирощуванні огірка

Формування рослини

Правильний догляд і формування рослин багато в чому забезпечують успіх в одержанні високого і якісного врожаю. Існують різноманітні схеми формування рослин залежно від її типу (вегетативний, генеративний). Для формування рослин партенокарпічних гібридів огірка генеративного типу СВ3506ЦВ і СВ4097ЦВ використовують 2 схеми, однак, кращою все-таки є формування в одно стебло із припусканням, як у теплицях з високою шпалерою, так і з низькою. (Мал. 1 і 2)

1.  Формування рослин на «високій шпалері»

Згідно із цією схемою усю рослину можна розділити на три зони:

Зона 1 - При ранній посадці (лютий) видалити всі плоди і пагони до 6-7 листка; При більш пізній посадці (березень) видалити всі плоди й пагони до 5 листка

Зона 2 - Із шостого (8) до дев’ятого (11) листка

Зона 3 - Включає верхню частину центрального стебла від дев’ятого листка (12)


• На початку вегетації для стимулювання інтенсивного росту рослини і кореневої системи (у зоні 1) проводять осліплення плодів і бічних пагонів до 5 (7) листка включно.

• У зоні 2 - з 6 до 9-го листка проводять формування плодів (по одному плоду в пазусі листка) і повністю видаляють пасинки

 • У зоні 3 - формування плодів не проводять, а декілька перших потужних пасинків прищипують на 1 листок.
У випадку якщо рослина є надлишково вегетативною, то пасинки необхідно прищипувати на 1-2 листки доти поки рослина ввійде в баланс і стане генеративною. Далі формуються детермінантні пасинки, що самообмежують свій ріст, і які необхідно залишати.

2. Формування рослин в одне стебло з перекиданням через шпалеру (для низьких теплиць)

Згідно із цією схемою усю рослину можна розділити на чотири зони:

Зона 1 - При ранній посадці (лютий) видалити всі плоди й пагони до 6-7 листка; При більш пізній посадці (березень) видалити всі плоди й пагони до 5 листка

Зона 2 - Із шостого (8) до дев’ятого (11) листка

Зона 3 - Включає верхню частину центрального стебла від дев’ятого листка (12) до рівня шпалери (дроту)

Зона 4 - Включає низхідну частину центрального стебла від шпалери донизу

• На початку вегетації для стимулювання інтенсивного росту рослини і кореневої системи (у зоні 1) проводять осліплення плодів і бічних пагонів до 5 (7) листка включно

• У зоні 2 - з 6 до 9-го листка проводять формування плодів (по одному плоду в пазусі листка) і повністю видаляють пасинки

• У зоні 3 - формування плодів не проводять, а декілька перших потужних пасинків прищипують на 1 листок.
У випадку якщо рослина є надлишково вегетативною, то пасинки необхідно прищипувати на 1-2 листки доти поки рослина ввійде в баланс і стане генеративною. Далі формуються детермінантні пасинки, що самообмежують свій ріст, які необхідно залишати.

• У зоні 4 - центральне стебло перекидають через шпалеру, обвивають навколо неї (або укладають у сідло підвісного гачка) і опускають донизу. При досягненні стебла висоти 80 см від поверхні ґрунту, проводять прищеплення.

3. Для формування рослин партенокарпічного огірка Меренга використовують схему з формуванням рослин на підвісному гачку «Пелікан» (Мал. 3).

Згідно із цією схемою усю рослину можна розділити на три зони:

Зона 1 - до п’ятого справжнього листка, у якій видаляють усі плоди й пагони;

Зона 2 - із шостого по вісімнадцятий листок (до гачка «Пелікан»)

Зона 3 - включає низхідну частину центрального стебла від дев’ятнадцятого листка до прищеплення після 26-27 листка

• На початку вегетації для стимулювання інтенсивного росту рослини і потужного плодоутворення (у зоні 1) проводять осліплення плодів і пагонів до п’ятого листка включно.

• Підвісний гачок «Пелікан» закріплюють на шпалері на висоті 190 см від ґрунту.

• До підвісного гачка формують 18-19 листків.

• Центральне стебло по мірі переростання вище гачка на 20-25 см укладають у сідло гачка і направляють донизу.

• Перед підвісним гачком (у зоні 2) формують два пагони першого порядку із прищепленням на 1-2 листки, які розташовані через листок один від одного. Перший з них формують з-під 15 листка.

• На центральному стеблі з п’ятого по десятий листок нормують по одному плоду в пазусі листка.

• Далі до гачка плоди не нормують.

• На пагонах першого порядку плоди не нормують.

• У пазусі листка, де формують пагони першого порядку, плоди прибирають.

• Центральне стебло після укладання в сідло підвісного гачка «Пелікан» опускають донизу і прищипують за 8-9 листком від гачка (довжина пропуску 100 см зона 3).

• На приспущеній ділянці стебла формують три пагони першого порядку із прищепленням (коротке прищеплення).

• Сім’ядольні листочки видаляють по мірі їх пожовтіння.

• Перші 3-4 листки зрізають відразу після збирання плодів на п’ятому-сьомому листку (при наявності 16-18 листків на рослині).

• Наступні три-чотири листки зрізають відразу після укладання центрального стебла в сідло підвісного гачка.

• У зоні гачка для доступу світла в нижню частину стебла обов’язково видалити два листка.

4. Для формування рослин партенокарпічних гібридів огірків вегетативного типу Герман (Мірабелл), Монісія та Маша використовують систему «Датська парасолька» з подовженим прищепленням (Мал.4)

                                    
Згідно із цією схемою усю рослину також можна розділити на три зони:

Зона 1 - до п’ятого справжнього листка, у якій видаляють усі плоди і пагони.

Зона 2 -з п’ятого по дев’ятий листок нормують по одному плоду на листок і далі до 14-го не нормують.

Зона 3 - включає верхню частину центрального стебла від 14-го листка до рівня шпалери (дроту).

• На початку вегетації для стимулювання інтенсивного росту рослини і потужного плодоутворення в зоні 1 проводять осліплення плодів і пагонів до 5-го листка.

• У зоні 2 - до 10-го листка проводять формування плодів (по одному плоду в пазусі листка) і повністю прибирають пасинки, а далі до 14-го листка формування плодів не проводять, а прибираються усі пасинки.

• З-під 14-го листка пускають пагін першого порядку і прищипують його на два листки.

• У пазусі листка формування пагона першого порядку на головному стеблі плоди видаляють, це підсилює ріст пагона і плодоутворення на ньому.

• До шпалери (у сприятливих умовах) повинно утворюватися 19-20 листків і до цього часу повинно бути сформовано 3 бічних пагони першого порядку.

• Верхівку центрального стебла прищипують за третім листком над шпалерою. Після прищеплення центральне стебло обкручують 1-2 рази навколо шпалерного дроту.

• 3 пазухи другого або третього листка біля верхівки відпускають пагін продовження, направляючи його донизу з прищепленням за 5-м листком.

• Верхній 4-й пагін першого порядку (він є одним із пагонів продовження) виводять на шпалеру, обкручуючи дріт на 1- 2 рази, і опускають донизу з прищепленням за 8-м листком.

• На ділянці стебла, обкрученому навколо дроту, пагони видаляють. На звисаючій донизу ділянці пагонів продовження через листок формують три пагони другого порядку із прищепленням на два листки. Формування плодів на головному стеблі й на пагонах не проводять.

• Видалення листків знизу проводять по мірі їх старіння.

Збирання. Плоди огірків збирають щодня, регулярно, при досягненні довжини 10-12 см, в іншому випадку може відбутися виснаження рослин. Дотримання вказаних вище елементів технології вирощування огірка дозволить отримувати високий врожай в теплицях, що обігріваються.